Смотреть больше слов в «Большой Советской энциклопедии»
АУСЛАУТ (нем. Auslaut - конец слова), исход слова, позиция звука или сочетания звуков в конце слова, характеризующаяся особыми фонетич. и фоно-морфол... смотреть
-а, ч. Кінець слова – останній компонент звукового вияву.
імен. чол. роду
аусла́ут (від нім. Auslaut – кінцевий звук, кінець слова) позиція звука або звукосполучення в кінці слова.
(нім., кінцевий звук, кінець слова) позиція звука або звукосполучення в кінці слова.
-а, ч. Кінець слова – останній компонент звукового вияву.
л.л. ауслаут (сөз аяғы)